Навігація та корисні матеріали
У п’ятницю 5 травня в залі Укрінформу відбувся круглий стіл «Образ перемоги: як завершиться війна з Росією?».
Співорганізаторами події виступили Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно з Групою експертів з дослідження та застосування козацького фактора в сучасній російсько-українській війні.
Як зазначив модератор Максим Майоров з Центру стратегічних комунікацій, круглий стіл вирішили провести напередодні травневих дат, коли в світі відзначається перемога над нацистською Німеччиною. Однак цього разу предметом розмови була інша перемога – майбутня перемога України у війні з Росією. Обговорювали те, як саме її уявляють держава, громадянське суспільство та міжнародні партнери. І чи досяжний український образ перемоги.
Захід розпочався з теоретичних міркувань та історичних екскурсів координатора Групи експертів з дослідження та застосування козацького фактора в сучасній російсько-українській війні Вадима Задунайського. На конкретних прикладах він спростував міф про непереможність Росії.
Перемоги цієї країни здобувалися за рахунок або власної колосальної переваги людського та військово-технічного потенціалу над противником, або за наявності потужної коаліції союзників, як під час Другої світової. Натомість коли Росія стикалася зі співмірним собі противником та не мала достатньої зовнішньої підтримки, то програвала. Зокрема, так було під час війни з Японією 1905 року.
Доцент соціальної географії Коледжу святого Петра Оксфордського університету Влад Михненко з Великої Британії нагадав про 10 пунктів Формули миру президента Зеленського і підкреслив важливість того, що в Конгресі США розглядається проєкт Резолюції №322, положення якої перегукуються з планом президента України.
Водночас науковець звернув увагу на песимістичні очікування низки західних аналітиків та медіа з приводу війни. В експертних колах поширена думка, що контрнаступ України матиме обмежені результати, після чого все одно доведеться «заморожувати» конфлікт за корейським сценарієм.
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук висловив думку, що ані Росія, ані Україна не мають змоги досягти своїх максимальних цілей у війні без залучення суттєвої допомоги союзників. Отже, Україні потрібно як і раніше переконувати партнерів у необхідності нарощування постачань зброї, техніки та боєприпасів.
Аналітик наголосив, що вихід на кордони 1991 року не означатиме автоматичного завершення війни. Як приклад, він згадав, що минулого року українські війська повернулися на лінію державного кордону на півночі в Київській, Чернігівській, Сумській областях, однак обстріли прикордоння з території РФ після того не припинилися.
Депутат Сейму Литви Валдас Ракутіс вважає, що Росія пристосувалася для ведення війни на виснаження, але запевнив, що його країна підтримуватиме Україну за будь-яких обставин і стільки часу, скільки це буде потрібно.
Для того, щоб Україна перемогла, росіяни повинні зневіритися у відчутті своєї правоти й у власних воєнних перспективах. На думку литовського депутата, росіянам також слід постійно нагадувати про неминучу розплату за агресію, про те що затягування війни збільшує умовну суму відшкодування.
Аліна Фролова, заступниця Голови Правління Центру оборонних стратегій, зауважила, що Україна нині в тренді, і допомагати нам тепер у світі модно. Водночас покладатися на моду Києву не варто. Натомість необхідно пропрацьовувати моделі можливих варіантів розвитку подій. Ми не знаємо достеменно, чим завершиться очікуваний контрнаступ, однак повинні мати готові плани дій на кожен зі сценаріїв, щоб зберегти підтримку партнерів.
Наразі, на думку експертки, стратегічного бачення бракує і на Заході. Зокрема, це стосується політики щодо Чорного моря. У середині квітня питання обговорювалося на першій Чорноморській безпековій конференції міжнародної Кримської платформи у Бухаресті.
Заступник голови Координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО» Ігор Тодоров наголосив, що лише членство у Північноатлантичному альянсі буде справжньою гарантією безпеки України від російської агресії. Дуже важливим кроком на шляху нашої євроінтеграції має стати Саміт НАТО у Вільнюсі. Хоча треба бути реалістами: цього року нас до альянсу не покличуть.
На скептицизм західних аналітиків з приводу воєнних перспектив України необхідно відповідати, що для нас це – екзистенційна війна. Недосягнення перемоги означатиме програш як України, так і світу в цілому. Треба чітко розуміти, чим є нинішня Росія. Її амбіції відверто викладені у новій редакції Концепції зовнішньої політики РФ від 31 березня цього року.
«Сама амплітуда розуміння поняття перемоги є настільки широкою, що воно постійно потребує уточнення. Багато моїх західних колег щиро впевнені, що Україна вже перемогла, і ця перемога, на їх погляд, полягає втому, що Україна вижила в умовах тиску безпрецедентної воєнної агресії» – зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.
На його переконання, таке трактування не відповідає образу перемоги українців. У підготовленому широким колективом українських експертів «Маніфесті сталого миру», одним з авторів якого є Сушко, констатується, що метою України та світу має бути не просто виживання, перемир’я чи вихід на кордони 1991 року, а відновлення справедливості та глибокі внутрішні перетворення в середині РФ, оскільки та є стабільним джерелом загроз.
Про усунення російської загрози говорив також Сиресь Боляєнь, Інязор ерзянського народу (лідер національного руху корінного народу ерзя в Республіці Мордовія, РФ). Єдиним варіантом перемоги України, на думку Інязора, є розпад Російської Федерації та утворення натомість низки незалежних національних демократичних держав.
Для реалізації такого сценарію, Україна повинна активно сприяти національним рухам в середині РФ. Як приклад самоорганізації корінних народів Боляєнь навів діяльність громадської платформи «Вільний Ідель-Урал» та «Ліги вільних націй».
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар схарактеризував нинішній конфлікт як війну в Європі, в якій є український фронт. Необхідно переконувати партнерів, що «насправді ми в одному човні, і спроба ізолювати простір війни війною в Україні призведе до того, що війна, за негативного сценарію, раніше чи пізніше прийде до них».
Експерт запропонував змальовувати партнерам «темну альтернативу», в якій поразка України означає неминучу поразку і крах Західного світу. І навпаки – перемога українців була б не лише їхньою, а спільним досягненням вільного світу.
Захід у записі можна переглянути за посиланням.
Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.
