Обстріли мирних мешканців сходу України як Цар-фейк Путіна

Якщо вибрати «головний російський фейк», який приніс найбільше шкоди, вбивств, та фактично став розпалювачем війни, то скоріше за все це була б історія про обстріли українськими військовими мирних мешканців Донецька та Луганська.

А починаючи з 27 листопада майже щодня російська пропаганда показує сюжети з обстрілами та стражданнями цивільних у Донецьку.

З початку грудня росіяни всіма силами нацьковують місцевих мешканців проти України, провокуючи нову хвилю ненависті. При цьому кремлівська пропаганда позиціонує обстріли Донецька як безпрецендентні, як найбільші починаючи з 2014 року. При цьому віддзеркалюється наратив про терор проти український цивільних. 15 грудня, крім звичних вже обстрілів цивільних, пропаганда відпрацьовувала також пошкодження Спасо-Преображенського собору в Донецьку. 

Вже багато слів було сказано про те, що Київ ніколи не був зацікавлений у тому, щоб налаштовувати проти себе цивільних мешканців Донбасу. А от для чого це потрібно Москві – зрозуміло. 7 грудня на зустрічі з членами «Ради з прав людини» Путін з посмішкою зізнався, що для Росії захоплення земель України – це серйозний результат: «Ну ось такий все ж значущий результат для Росії. Це серйозне питання. Чого гріха таїти, і Азовське море стало внутрішнім морем РФ. Петро Перший ще боровся за те, щоб вийти до Азовського моря»

Але ж перед тим, як «прирости територією», потрібно було обдурити багатьох людей: переконати, що Україна – їхній ворог, і тому Росія воює за них, а не за території.   

На тій зустрічі Путін згадав і свій «цар-фейк» наратив: «Удари завдаються прямо по житлових кварталах. Ну не може про це ніхто не знати. Усі мовчать. Начебто нічого не відбувається. Це, звичайно, жахливо… З нашого боку може бути лише одна відповідь – послідовна боротьба за свої національні інтереси. Ми так і будемо робити».

Картинка вбивства цивільних стає головними «дровами», завдяки яким путінізму вдається розпалювати війну на емоційному рівні. Маніпуляція Кремля людським горем тим більш цинічна, бо неможливо приховати жертв саме російської армії, яка атакує житлові квартали українських міст.

Зразок російської пропаганди. Пост в Telegram пропагандиста та інформ-злочинця Руденка.  

І як би штучно все це не виглядало, але на деяких українців та необізнаних людей (наприклад, росіян чи мешканців далеких країн) наратив «Україна бомбить Донбас» здатний справляти враження.

Можна пригадати, як в 2008 році чимало українців стали жертвами схожої інформаційної кампанії Кремля про те, що Грузія напала на Південну Осетію та «вбила 2000 мирних мешканців».  Наприклад, 9 серпня посол Росії в Грузії В’ячеслав Коваленко заявив, що загинуло мінімум 2000 мирних мешканців. Хоча ці твердження були аргументовано спростовані пізніше, але в момент виголошення вони частково досягли очікуваного емоційного ефекту. Навіть в Україні.

«8 років бомбили Донбас» – стало аналогічним прикриттям для нападу на Україну.  І воно працює для росіян, які не можуть зізнатися собі у злочинній природі своєї держави – бо тоді рухне картина їхнього світу. Навіть уявний «паритет» невинних жертв війни слугує рятівною соломинкою для сумління.

Насправді ж, про жодний «паритет» не йдеться. Кількість цивільних жертв протистояння у 2014-2021 роках (при чому по обидві сторони лінії зіткнення) просто неспівставна зі втратами, які зазнала Україна після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Звіт Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) показує, що кількість жертв серед мирних мешканців кардинально зменшувалася до 2022 року 

Наратив про насильство над мирними мешканцями Сходу України затребуваний також російською пропагандою за кордоном. Наприклад, RT знімає  документальні фільми для іноземної аудиторії різними мовами де, звісно, виставляє Україну вбивцею цивільних. І мільйони людей, які натрапляють в інтернеті на драматичні кадри з загибеллю дітей та дорослих, вірять у «звірства України» і будуть таким чином й надалі сприймати російсько-українську війну. Орвелівська брехня – в дії. 

Ось як на російському телебаченні в десятих числах грудня пояснював настрої в Донецьку військовий «журналіст» Євген Лінін. «У Донецька вже може увірватися терпець. Ті хлопці, які обороняють, стоять на лінії – вони заряджені вже йти до кінця – до кордону з Польщею. І якщо буде наказ – то далі. Стратегічно зараз відігруються ще різні напрямки. Ми бачимо як ситуація розгортається в Херсоні, Запорізькій області… Тут, Донецьк, виходить бастіоном, об який ламаються всі». 

Проте, як проголошує стародавній римський принцип, «Шукай кому вигідно». Наприклад, після початку повномасштабного вторгнення росіяни мобілізують обдурених українців воювати з Україною. А ще у 2014 році Кремль прагнув ментально відірвати Донбас від України, спровокувавши криваву ворожнечу з довгими мартирологами жертв з обох сторін.  

У кампанії останніх тижнів помітна спроба росіян вплинути саме на мешканців колишніх ОРДЛО. Можливо, ці зусилля спрямовані на додаткове вербування бойовиків та підвищення їх мотивації для майбутніх наступальних дій.

«Сюди було заслано багато людей, які мали здійснювати диверсії»

Наприкінці 2016 року колишній ватажок т.зв. «ЛНР» Валерій Болотов розповів в інтерв’ю, що обстріли Луганська здійснювали бойовики з батальйону «Заря».

Це зізнання пролунало у відповідь на питання в інтерв’ю виданню «Росбалт»: «Відомо, що Ігор Плотницький командував батальйоном «Заря», у Луганську ходять чутки, що саме цей батальйон влаштовував провокації та обстрілював Луганськ влітку 2014-го. Це так?

– Так. І не лише «Заря». Сюди було заслано багато людей, які мали здійснювати диверсії та розкладати дисципліну. А у «Зорі» виявився найбільший відсоток цих «диверсантів».

Через два місяці після цього інтерв’ю Болотов раптово помер, скуштувавши кави на «діловій зустрічі» в Москві. На отруєння, як можливу причину кончини бойовика, вказала його вдова. Припускають, що причиною вбивства могло бути саме це зізнання.  

В 2018 році Денис Казанський навів ще одне відео, на якому інший бойовик «ЛНР» Олександр Ліс (Агафонов) із Росії зізнався, що у 2014 році Плотницький спеціально обстрілював Луганськ. 

Серед луганчан з самого початку конфлікту ширилися чутки про «кочуючі міномети», які стріляли по місту. Тоді ж луганських журналістів дивував факт, що російські пропагандисти опинялися на місці трагедії раніше за місцеві ЗМІ. Є й прямі свідчення, що обстріл вівся з російських позицій. Наприклад, під час розмови телефоном людина чула,  як ракета вилітає з російської позиції під містом та вибухає вже в Луганську, що чув вже другий співрозмовник. 

Вже після початку повномасштабної війни, у серпні, російська пропаганда розкручувала схожу тему, начебто Україна засипала Донецьк підступними протипіхотними мінами «Лепесток», які запускалися з РСЗВ. Міни  були розкидані по місту, і люди, коли випадково на них наступали, втрачали ноги. На доказ цього пропагандою транслювалися сюжети з постраждалими. 

Проте в Україні немає «Лепестків», адже вони були знищені на виконання Женевської конвенції про заборону застосування протипіхотних мін.

А ось, як нагнітає тему  обстрілів штатний пропагандист кремлівського режиму, неосталініст Старіков, який у підсумку робить висновок, що треба продовжувати війну з Україною. 

Допис пропагандиста Миколи Старікова від 12  грудня. 

«Сформувати негативне ставлення до української армії»

Які ж цілі ставлять росіяни, маніпулюючи думкою українців тимчасово окупованого Сходу? Волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm 1 червня оприлюднили документплан інформаційної кампанії, розроблений так званим «Міністерством інформації ДНР» за вказівкою російських кураторів. 

Серед цілей бачимо такі: «знизити рівень соціальної напруги серед родичів військовослужбовців, мобілізованих для участі у СВО; сформувати (продовжити формування) у жителів ДНР (у т.ч. у жителів звільнених територій) лояльне ставлення до військовослужбовців союзних сил, які беруть участь у СВО, та негативне ставлення до української армії».

Перша сторінка документа плану інформаційної кампанії, розробленого так званим «Міністерством інформації ДНР». 

Як бачимо, російська пропаганда на окупованому Сході України має постійно вирішувати непросте завдання – дурити людей, аби пояснювати їм, навіщо їм треба воювати. Для цього і потрібна постійна картинка звірств, яку забезпечують провокативні теракти.

Ще в одному документі, який також був опублікований волонтерами InformNapalm, «міністерство інформації ДНР» звітує про результати інформаційних диверсій за 2021 рік.  

Ця діяльність ґрунтувалася, як йдеться в документі, «на проведенні інформаційних диверсій, що формують негативний імідж ЗСУ та військово-політичного керівництва України, зниження морально-психологічного стану українських військовослужбовців, введення українського командування в оману (дезінформація), провокації проведення багатьох службових розслідувань всередині силових відомств України тощо. За рік здійснено 53 інформаційні диверсії (зазначені у хронологічному порядку)».

Серед іншого, в документі в пункті №49  йдеться про те, що було «знято постановочне відео про те, як українські солдати ведуть вогонь з міномету калібру 120 мм по Донецьку. Відео опубліковане на попередньо зламаному сайті міноборони України (понад 100 тисяч переглядів)». В №13 йшлося, що «опубліковано дезінформацію про підготовку провокації з боку ЗСУ на своїй території із загибеллю місцевих мешканців з метою створення приводу для повномасштабного наступу (понад 500 тисяч переглядів)».

«Злочин і кара»

Як бачимо, створення фейкових відео росіяни поставили «на потік». Проте для великих історичних звершень, як вважають криваві сценаристи Кремля, потрібні справжні трагедії із загиблими, адже це дозволяє керувати емоціями людей.

Згадаємо, що сходження на російський політичний олімп самого Путіна супроводжувалося підривами житлових будинків в Буйнакську, Москві і Волгодонську, які зіграли роль casus belli для реваншистської другої російсько-чеченської війни. У своїй книзі «ФСБ підриває Росію» вбитий пізніше агентами Кремля Олександр Литвиненко звинуватив у цих терактах своїх колишніх працедавців. Під час закладки вибухівки в Рязані група співробітників ФСБ  навіть була затримана, пізніше, після заплутаних виправдань, влада Росії оголосила цей випадок навчаннями. Схоже, що теракти і провокації для розпалювання війни лежать в самій суті путінізму. 

Методи компрометації , апробовані на Кавказі, тепер спрямовані проти України. Моніторинг 19 німецьких медіа в листопаді, який провів «Вокс Україна», виявив 155 випадків дезінформації. З них найбільше (47) було про те, що українська армія нібито здійснює воєнні злочини.  Дискредитація представників української влади – в 14 випадках. Про «нацизм в Україні» – 13 .

Як пишуть дослідники з «Вокс Україна»: «найчастіше про «воєнні злочини України» пропагандистські ЗМІ в Німеччині згадують саме у контексті обстрілів тимчасово окупованих територій України. Наприклад, обстрілів окупованої Донецької області, під час яких гинуть цивільні, в чому звинувачують виключно українських військових. Також ЗСУ призначають головними винуватцями за обстріл переправ для цивільних у Херсонській області, що заважає мирним жителям безпечно евакуюватися із зони бойових дій. Нелюдські умови, катування в полоні, самосуди над колаборантами – всі ці злочини теж намагаються приписати українським солдатам». 

Різноманітна інформація про російські провокації, зокрема, свідчення очевидців, жертв та виконавців, потребує систематизації та узагальнення. Це допомогло б об’єднати всі розрізнені випадки в єдине впровадження, в рамках слідства над російськими воєнними злочинцями. 

Адже жертвами таких терактів стають не лише безпосередньо загиблі, скалічені та позбавлені свого майна люди. Жертвами стають мільйони обдурених і заряджених на ненависть. Свідомо обраною жертвою ворога стає сам шанс на майбутнє примирення та співіснування постраждалих від цієї війни.  

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

Твіттер-боти Медведчука та інших

У кого з українських політиків, знаменитостей та інтернет-персонажів найбільше штучно створених підписників у Твіттері? Нещодавно New York Times…