Моніторинг

Обстріл села Гроза: загибель цивільних і брехня російської пропаганди

Навігація та корисні матеріали

Ракетний удар по селу Гроза у Шевченківській громаді Куп’янського району Харківської області став черговим воєнним злочином Російської Федерації проти цивільних громадян України. Кремлівська пропаганда задіяла наявні ресурси для вкидання дезінформації та спотворення фактів. 

Що сталося в селі Гроза

О 13:24 четверга, 5 жовтня, балістична ракета «Іскандер» вразила магазин-кафе, де на той момент перебували близько 60 місцевих мешканців. Вони зібралися на поминальний обід після перепоховання односельця-військового Андрія Козира, який загинув на початку повномасштабного вторгнення. 

У п’ятницю рятувальники і правоохоронці завершили пошукові роботи на місці трагедії. Російська ракета вбила щонайменше 51 людину, у тому числі восьмирічного хлопчика. Шістьох осіб госпіталізували з травмами та пораненнями. Двоє дорослих і двоє дітей вважаються зниклим безвісти. Правоохоронці встановили особи 39 загиблих. Для ідентифікації решти 12 проводяться ДНК-експертизи. 

Жодного військового на службі у кафе не було. Син Андрія Козира Денис нещодавно демобілізувався.  

Обстріл Грози став імовірно найбільшим актом одномоментного вбивства цивільних у Харківській області від початку повномасштабного вторгнення і одним з найбільших в Україні. Від влучання російської «Точки-У» по вокзалу Краматорська 8 квітня 2022 року загинула щонайменше 61 людина. Кількість вбитих російською авіабомбою у Маріупольському драмтеатрі може сягати кількох сотень осіб.

Читайте також: Вбиті у власних домівках. Війна Путіна зі спальними районами

До повномасштабного вторгнення у селі Гроза мешкало близько 500 людей, а у 2023 році — 344. Одним ударом росіяни вбили кожного шостого місцевого мешканця. Загинули цілі сім’ї. Кожен, хто вижив, втратив рідних та близьких. У Харківській області  оголосили триденну жалобу.     

Тактика російських окупантів

Росіяни завдали цілеспрямованого удару по місцю, де відбувався поминальний обід за загиблим військовослужбовцем. Це вже не перший такий випадок у Харківській області. Три місяці тому, 4 липня 2023 року, «Іскандер» прилетів у місто Первомайський під час прощання з Олегом Фадеєнком (псевдо «Малиш»). Фадеєнко служив у спецпідрозділі Kraken Головного управління розвідки Міноборони України. На його похороні були присутніми чимало бойових побратимів, на яких, вочевидь, і полював ворог. Але ракета влучила в будинок, що розташовувався майже в кілометрі від місця проведення заходу. Постраждали понад 40 осіб, у тому числі 12 дітей. 

Балістична ракета «Іскандер», на відміну від перероблених снарядів до С-300, якими росіяни майже щоденно гатять по Харківщині, є дорогою зброєю і вважається високоточною. За оцінками української розвідки, РФ може виробляти лише до 10 ракет в рік цього типу. Вартість однієї може складати близько $1 млн доларів. Саме тому версії про «випадковість» таких прильотів чи про «помилкове наведення» не варто брати до уваги. Другий за три місяці лише у Харківській області обстріл панахиди за загиблим бійцем свідчить, що росіяни свідомо вдаються до терористичної тактики з метою:

  • вбивства українських військових, які теоретично можуть бути присутніми на заході;
  • залякування цивільних, щоб ті сприймали українських воїнів, навіть загиблих, як загрозу.

Інформацію про час і місце панахид росіяни можуть отримувати як з відкритих джерел, так і від власних агентів на місцях. Останні можуть також надавати ворогу координати цілі. Служба безпеки України та обласне управління поліції підтвердили, що шукають навідників, які допомогли окупантам вбити мешканців Грози. 

Тактика російських пропагандистів

Кремлівська машина пропаганди оперативно включилася в операції з інформаційного супроводу злочину російських військових. Було обрано перевірену тактику створення «білого шуму», шляхом вкидання в інформаційний простір одразу кількох «версій», що суперечать одна одній. Зокрема, пропагандисти стверджували, що:

  • обстріл нібито є «постановкою» українських спецслужб з акторами, що «грають загиблих»;
  • удар по Грозі завдали ЗСУ з метою дискредитації Росії та отримання додаткової зброї від Заходу та/або відволікання уваги від «військових невдач»;
  • росіяни завдали «помилкового удару» по цивільним, адже ракета «навелася на скупчення мобільників»;
  • село обстріляли росіяни, вбивши чимало бійців ЗСУ, «націоналістів» та «іноземних найманців».

Офіційні особи РФ та більшість великих медіа 5 жовтня ігнорували обстріл села Гроза. Лише наступого дня речник Кремля Пєсков прокоментував подію, повторивши мантру про те, що «Росія не обстрілює цивільні об’єкти» та піддав сумніву факт масової загибелі цивільних.

Задачу розповсюдження дезінформації було покладено на Telegram-канали та «сміттєві» сайти, орієнтовані на населення окупованих територій.

Ресурс «Украина.ру» розповсюджував конспірологію про те, що обстріл нібито «вигідний Україні», адже на його тлі президент Володимир Зеленський може більш наполегливо вимагати у західних партнерів озброєння. Ту саму тезу просував канал «Шейх Тамир» і ще десятки Telegram-каналів. 

Тоді ж було здійснено «вкид» про застосування проти жителів Грози РСЗВ HIMARS. 

Читайте також: Звіт ООН про трагедію в Оленівці розвінчав російську брехню про удар по колонії HIMARS

Версію про «скупчення мобільників» висловила не лише російська опозиційна журналістка Юлія Латиніна, а й декілька анонімних ресурсів.

Радість від «вдалого удару по ЗСУ» пропагандисти розповсюджувати одночасно зі «спростуваннями» та обвинуваченнями в бік України. 

Увечері четверга близько 20 Telegram-каналів і мережа сайтів ZOV поширили інформацію про загибель співробітниці Шевченківської військової адміністрації. Згадана жінка не обіймає посад в органах влади, а є місцевим підприємцем. Станом на 6 жовтня її загибель не була офіційно підтверджена.

Так само, як і вбивство мешканців Грози, пропагандисти відпрацьовували бомбардування пологового будинку і драмтеатру в Маріуполі, обстріл вокзалу в Краматорську, торгового центру в Кременчуці, виявлення масових захоронень у Бучі та Ізюмі, підрив Каховської ГЕС, регулярні удари по житлових будинках в українських містах. 

Читайте також: Від MH17 до Каховської ГЕС. Як Росія намагається приховати власні злочини з допомогою фейків

Ця ж тактика використовувалася після збиття російським ЗРК «Бук» малайзійського авіалайнера рейсу MH17 у 2014-му році. Метою «вкидів», які суперечать один одному, є:

  • максимальна дезорієнтація аудиторії з метою переконати її в тому,  що все «дуже складно» і «не так однозначно»;
  • розмивання реальності, шляхом порівняння очевидних фактів з «альтернативними версіями», фейками, домислами і маніпуляціями, а правди — з відвертою брехнею.     

Масове вбивство цивільних у Харківській області є свідченням геноцидального характеру війни, яку Російська Федерація веде проти України. Офіційні представники ООН, ЄС та США засудили РФ та висловили співчуття українцям. Дієвою реакцію на цей жорстокий злочин має бути посилення міжнародної ізоляції і санкційного тиску на Росію, а також активізація військової допомоги Україні, зокрема, надання засобів протиповітряної і протиракетної оборони та далекобійної зброї. Лише руйнування військового потенціалу РФ та вигнання окупантів з української території покладе край систематичним вбивствам громадян України.

Знайшли помилку? Виділіть текст на натисніть комбінацію Ctrl+Enter.

Навігація та корисні матеріали

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: