Навіщо Лавров шукає кілерів для Путіна: дайджест пропаганди за 27 грудня

Поки експрезидент РФ грав у «сільську футурологію», чинний господар Кремля привласнив усю нафту. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 27 грудня.

  1. «Підсвинки» Медведєва пішли по другому колу
  2. У Москві все частіше говорять про вбивство президента
  3. «Русский мир» у банці з огірками
  4. Російська нафта офіційно стала путінською

 «Підсвинки» Медвєдєва пішли по другому колу

Експрезидента РФ Медведєва стало настільки багато в інформпросторі, що його вже варто ділити на два. Після того, як він «безсильно» розписався у «Російській газеті», його понесло далі в футурологію.

Про рівень його прогнозів можна скласти враження самостійно, наприклад, щодо таких: «створення на базі Німеччини Четвертого райху (до якого входитиме «Київська республіка») та його подальший конфлікт із Францією», «громадянська війна у США та перемога Ілона Маска на виборах президента в частині штатів, закріплених після неї за республіканцями». Закінчив Медведєв англосаксонськими «хрюкаючими підсвинками».

НАСПРАВДІ, ця сільська геополітична маячня цікава хіба що Ілону Маску, чиї коментарі під прогнозом колишнього напівпрезидента Медведєва російські офіційні медіа також поділили на два.

«Епічний тред», – написав американський візіонер у Twitter. І саме це із задоволенням пропаганда оприлюднила.

Натомість другий коментар, де Маск назвав прогнози Медведєва «найбільш абсурдними, що йому доводилося чути», пропагандисти оприлюднити чомусь посоромились. 

До того ж швидше за все, у Медведєва дуже великі проблеми з розумовою повносправністю. Він, що називається, вже заговорюється. Його «підсвинки» пішли по другому колу. Вперше, нагадаємо, вони з’явились у пості від 4 листопада на день народної єдності Росії.

І це зациклення вкотре свідчить лише про одне: Росія навіть лексично не готова до переговорів. Не кажучи вже про щось більш дієве. Тому всі ці регулярні московські волання треба так само  ділити щонайменше на два.

У Москві все частіше говорять про вбивство президента

Тема англосаксів очікувано сплила і в інтерв’ю ТАСС очільника МЗС РФ Лаврова, оприлюдненому 27 грудня. Але, крім звичного («підступний Захід»), вона з’явилася у досить несподіваному ракурсі – підготовці замаху на Путіна.

«Неназвані офіційні особи з Пентагону фактично пригрозили завдати Кремлю «обезголовлюючого удару». По суті, йдеться про загрозу фізичного усунення глави російської держави», – пояснив Лавров.

НАСПРАВДІ, це досить чіткий «фас» російській пропаганді. Адже недаремно у 2014 році Володін (тоді перший заступник президентської адміністрації), проголосив імператив: «є Путін – є Росія, немає Путіна – немає Росії».

Сам «імператор» тоді кокетливо не погодився з цією ідеєю, побачивши зв’язок з висловлюванням, яке приписують французькому «королю-сонцю» Людовіку XIV: «Держава – це я». Проте Путін нещодавно висловив впевненість, що «99,9% росіян готові все покласти на користь держави».

У листопаді ідеолог «русского мира» Олександр Дугін заявив, що «Путін як самодержець має врятувати свою націю, інакше на нього чекає доля «Царя дощів». Швидко цей пост прибрав, але інтернет нічого не забуває. 

Дугін послався на книгу «Золота гілка» антрополога та історика релігії Джеймса Фрейзера, в якій той описує африканський культ Царя дощів – жерця, здатного викликати дощ: «Народ приносить йому данину, обробляє за нього його велике поле… Якщо в країні настає тривала посуха, його до смерті забивають камінням, причому перший камінь має кинути в нього найближчий родич»).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Путін зробив з України справжню анти-Росію

Таким чином, з огляду на ситуацію на українському фронті й взагалі у світі, головним офіційним наративом 2023 року в Росії цілком може стати: «Врятуємо Путіна – врятуємо себе».

Він буде підживлюватись як зовнішніми ворогами (у вигляді «неназваних офіційних осіб з Пентагону»), так і внутрішніми з числа: «іноагентів», «дискредитаторів», «зрадників», «лібералів», «шпигунів-диверсантів» й т.д. 

Занадто багато розмов про вбивство Путіна. І виключно з його оточення. Куди ці (поки що) розмови можуть завести Росію та її президента – побачимо. Чекати залишилося недовго. У будь-якому випадку Путін (який й до цього не відрізнявся сміливістю), тепер може безвилазно сидіти у своєму бункері. Адже скрізь вороги.

«Русский мир» в банці з огірками

Сам диктатор (вже, напевно, щось відчуваючи) 27 грудня телефоном попросив якусь 8-річну дівчинку нібито з українського Запоріжжя вислати йому огірків.

Це телевізійне піар-дійство відбувалось у рамках акції «Ялинка бажань» під час якої політичний істеблішмент Росії нібито виконує бажання дітей. Цього року, як відомо, воно мало й українські сюжети.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Київські хлопчики» чекатимуть на останнє бажання Нілова

Сам Путін поцікавився у дівчинки, «чи сподобалося їй у будинку Діда Мороза в Криму».

НАСПРАВДІ, у самому словосполученні «будинок Діда Мороза в Криму» – весь сюр сучасної Росії. Путін застосовує цей «креативний лайфхак» з дітьми з року в рік. І такі розмови по телефону мають показати росіянам, наскільки людяний у них «дідусь-батько-президент».

Звичайно, Путін не розповів дівчинці (звідки вона б не була), як з окупованої ним частини Запорізької області під дулами автоматів вивозили зерно та овочі. Як ще у березні біля Бердянського порту стояли п’ять завантажених транспортних кораблів, а наприкінці місяця вони кудись раптом зникли. За словами місцевих мешканців, їх відтягли у невідомому напрямку російськими буксирами. 

«У нас залишалося 1200 тонн соняшнику та 860 тонн пшениці. І росіяни все пограбували…», розповів один з фермерів із Запорізької області.

За його словами, приблизно з кінця травня до нього на підприємство почали приїжджати російські військові та вивозити врожай: «Жодних грошей не пропонували, платити не збиралися. А охоронець, що міг зробити? Його ще й побили». Загальна вартість – лише у нього вкраденої та вивезеної росіянами продукції – 23 млн грн, техніки – 50 млн грн. А скільки таких фермерів було у всій окупованій частині України?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українське зерно путінської брехні

Ось такий «добрий дідусь Путін»: окупував, побив, вбив, обікрав, ще й банку огірків зверху вимагає. І все це взамін за будинок Діда Мороза у сонячному Криму (також окупованому). Весь «русский мир» в цій путінський піар-мініатюрі.

Російська нафта офіційно стала «путінською»

Після огірків Путін зайнявся нафтою. 27 грудня він очікувано підписав указ про заборону її постачання до країн, які приєдналися до «стелі цін». А також за будь-якими контрактами з будь-якими країнами, в яких ця «стеля» прописана.

Нафту відтепер можна постачати лише за його персональним дозволом. Тобто керувати нею він тепер буде у ручному режимі. Путін не перший. Так свого часу вчиняли лівійській та іракський диктатори Муаммар Каддафі та Саддам Хусейн. До чого це призвело їх особисто та Лівію з Іраком загалом – всім відомо.

НАСПРАВДІ, будь-який сировинний конкурентний ринок – це ринок покупця. Продавець може лише тимчасово дестабілізувати його. Як це, наприклад, зробили монархії Перської / Арабської затоки у 1973-1974 роках. Але саме покупці через деякий час приводять ринок у норму. Бо з’являються нові продавці, готові посунути норовливих конкурентів.

До речі, так сталося з СРСР, який замінив на ринку ті самі монархії Затоки. Що й стало передумовою для «ковбаси за 2.30», яка згодом стала так тхнути, що зрештою (у купі з іншими чинниками) довелося провітрювати, прибравши фундаментальну «залізну завісу».

Рівно 10 років тому, у грудні 2012-го, аналітичне відділення Управління директора національної розвідки США склало доповідь «Глобальні тенденції 2030: Альтернативні світи», де для Росії було лише три сценарії.

Перший: РФ стане партнером Заходу з урахуванням виключно бізнес-інтересів, а не спільних цінностей. Другий: Росія вступить у суперечливі відносини з іншими державами і замкнеться у собі, але без зовнішньої агресії. Третій – Росія перетвориться на «країну, яка доставляє серйозні неприємності», що прагне використовувати свою військову перевагу для залякування сусідів і домінування над ними.

Як бачимо, спрацював останній. Але світовий ринок нафти, який Росія намагається прогнути під себе в помсту за підтримку України, не дасть їй утвердитися навіть у статусі регіонального (не кажучи вже про світового) лідера.

26 грудня стало відомо, що з останніх чотирьох великих покупців російської нафти (Індія, Китай, Болгарія і Туреччина) Москва втрачає останню.

Анкара відмовилася від 86% нафти з РФ. За грудень до Туреччини надійшло лише два вантажі обсягом 1,7 млн барелів. Повністю відмовився від російської нафти найбільший у країні НПЗ Star, який належить азербайджанській групі SOCAR. Ще у листопаді він скоротив закупівлі вдвічі, а у грудні взагалі перестав купувати російську нафту.

Однак, як зазначають експерти, шалені знижки до жалюгідних 30 доларів за барель можуть все ж повернути інтерес до російської нафти. Як це вплине на пересічних росіян – наочно видно на прикладі Венесуели.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До краху нафтової галузі РФ залишається…

Указ президента РФ (що офіційно перетворює усю російську нафту на особисто путінську) набирає чинності з 1 лютого 2023 року і діє до 1 липня. «Стелю» та інші санкції, звичайно, до цієї дати ніхто скасовувати не збирається. Звідки ж вона взялася? Вірогідно, Путіну пояснили, що далі треба буде робити черговий «крок доброї волі», бо економіка Росії просто не витримає. 

А що буде з ним самим до цієї дати, не знають ані Дугін зі своїм «камінням», ані Лавров з «кілерами з Пентагону». Хіба що Муаммар Каддафі та Саддам Хусейн. Але їх історія Путіна так нічому й не навчила. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Total
0
Shares

Пов'язані статті