«Лише красиві фотографії»: як російська пропаганда реагувала на візит Зеленського в США

Прокремлівські медіа «висвітлювали» візит президента України до США дуже активно, але оминаючи його суть і вихоплюючи при цьому найдрібніші приводи для інформаційних ударів.

Ще до початку візиту російська пропаганда стверджувала, що це «провал», який не матиме жодних наслідків для України, а Володимир Зеленський привезе додому лише «красиві фотографії». 

Найвідоміша пропагандистська програма російського телебачення «60 хвилин» з Ольгою Скабєєвою присвятила візиту Зеленського всі 60 хвилин, впродовж яких замість суті візиту обговорювали кортеж, готель, одяг тощо.

Головними ж цілями російських атак стали зовнішня політика України, її спроможність і успіхи, а також — партнерство України зі США. Ми проаналізували, які наративи стали інструментами цих атак.

«Мертва дата» і «не той рівень»

Протягом цілого тижня напередодні візиту прокремлівські медіа обговорювали, перш за все, зміну дати зустрічі президентів України і США. 

Зокрема, писали що перенесення зустрічі втретє з ініціативи Вашингтону може стати «політичним скандалом», а те, що візит відбудеться у так званий «мертвий сезон», коли конгресмени та сенатори у відпустці, нібито свідчить про те, що США «поступово втрачає інтерес до України». 

Говорили й про те, що Зеленському «нема з ким зустрічатись» у Вашингтоні, а до української делегації «нікому немає діла». Повідомлення про те, що після зустрічі президентів не передбачена пресконференція, російські медіа назвали «провалом всієї місії Києва», заявляючи, що це «не той рівень зустрічі», який говорить про «справжнє ставлення США до України».

Цей наратив підхопили й українські проросійські медіа та телеграм-канали. Наприклад, в ефірі каналу «Наш» телеведучий Дмитро Співак переконував, що «це погана дата, мертва дата».

В реальності відбулась зустріч з президентом США Джо Байденом, результатом якої стала Спільна заява щодо стратегічного партнерства України та США. До того, у перший же день свого візиту, президент України провів зустрічі з президентом групи Світового банку Девідом Малпассом, міністром оборони США Ллойдом Остіном, керівником NASA Біллом Нельсоном та міністром енергетики США Дженніфер Гренхольм. «Мертвий сезон» не завадив президенту Зеленському зустрітися і з американськими конгресменами з групи підтримки України.  

До того ж, зустрітись з ще більшою кількості конгресменів президент України зможе незабаром — під час свого наступного візиту в США на засідання Генеральної асамблеї ООН, яка відкриється 14 вересня.

«Афганський синдром»

В контексті подій в Афганістані кремлівські медіа не оминули можливості для того, щоб провести паралелі між політикою США в Афганістані та Україні. 

Так, російський сенатор Олексій Пушков назвав поїздку Володимира Зеленського «жертвою афганського синдрому», під яким він розуміє «крах віри у військову міць і ефективність дій США як всередині країни, так і в усьому світі».

Головна теза в медіа стосувалася також того, що Україна не має стратегічного місця у зовнішній політиці Вашингтону і з часом «США кинуть Україну так само, як Афганістан». Про це писали телеграм-канали, де Зеленському рекомендували пам’ятати «про результативність американської «допомоги» молодим демократіям» та про те, що «в Україні, як і в Афганістані, США втручаються у внутрішньополітичне життя і, фактично, координують цей процес».

Насправді ж у своїх виступах щодо припинення війни в Афганістані президент Байден неодноразово наголошував, що припинення 20-річного конфлікту дозволить США зосередити більшу увагу на боротьбі зі зловмисними діями з боку Росії та Китаю. 

А пропагандистське порівняння України та Афганістану — це класичний приклад російської стратегії з метою вбити клин між Києвом та Вашингтоном. 

«Зовнішнє управління»

Цей наратив — один з ключових у риториці Кремля щодо України — теж активно використовували російські пропагандисти та офіційні особи. 

Розкручування тез про те, що США наче не вважає Україну своїм партнером і Вашингтону байдуже, що відбувається в Україні, не завадило пропагандистам одночасно поширювати тези про всесвітню змову проти Росії та зовнішнє управління Україною. 

У кремлівських медіа візит Зеленського до Вашингтону коментували максимально принизливо. Наприклад, російський політолог Олександр Дудчак назвав зустріч Зеленського і Байдена «візитом холопа до господаря», додавши, що «у кожній структурі української влади є представники США». 

Прокремлівські телеграм-канали писали, що Байден просто використав Зеленського у своїх цілях, і тепер залишилось тільки «оформити подачки для України як перемогу». 

В реальності ж була підписана офіційна заява про стратегічне партнерство України та США, яка викликала «незадоволення» Кремля. Прессекретар Путіна прокоментував її як «американо-українську дружбу проти Росії. Тобто вони дружать не для себе, а проти Росії».

Також спікер Кремля відреагував на обговорення вступу України в НАТО під час зустрічі Володимира Зеленського та Джо Байдена, назвавши це «небезпекою для Росії з зв’язку з наближенням військової інфраструктури НАТО у бік наших кордонів». Негативно він оцінив і плани США надати Україні військову допомогу за результатами візиту Зеленського до США, зазначивши, що це може спровокувати непередбачувані дії України в конфлікті на Донбасі.

Погроза Кремля ескалацією на Донбасі в разі продовження американської військової допомоги Україні і попередження про «перебаласування ситуації», якщо продовжиться євроатлантична інтеграція України, у відповідь на зустріч двох президентів є нагадуванням про так звані «червоні лінії», які Росія сама встановила і «перетину яких не потерпить».

Незважаючи на це, на червневому саміті НАТО члени Альянсу у спільній заяві підтвердили, що підтримують «право України обирати власну майбутню зовнішню політику, без втручання ззовні, в тому числі щодо прагнень України вступити до НАТО», і це залишається пріоритетним шляхом для України, зокрема у протидії російській агресії.

«Україну кинули»

Оголошення про те, що Пентагон за дорученням президента Байдена виділить Україні додаткову допомогу в розмірі 60 мільйонів доларів, та про постачання переносних протитанкових ракетних комплексів Javelin  кремлівські медіа та офіційні особи також не оминули увагою. 

Міністр оборони РФ Сергей Шойгу заявив, що Талібан озброєний краще України, бо США залишили в Афганістані понад 100 «джавелінів» і це більше, ніж США направили в Україну. Про це згадав і Анатолій Шарій, назвавши таку допомогу «насмішкою, порівняно з тим, що отримав від США Талібан».

Підписання меморандуму між «Енергоатомом» та Westinghouse Electric про будівництво атомних енергоблоків в Україні російські медіа також подали як чергову зраду, зокрема говорячи про «невигідні умови, які не навязували навіть талібам», і те, що «Україну вкотре обманули».

Більше того, цю домовленість пропагандисти цинічно порівняли з Чорнобильською катастрофою 1986 року. Видання Regnum написало, що Україні, мабуть, «одного Чорнобиля мало». Цією ж стежкою пішли і в Украина.ru: «Українська влада вирішила ризикнути і проводити ядерні експерименти на своїй території… Найгучніший експеримент з ядерною енергетикою в Україні закінчився вибухом Чорнобильської АЕС». 

Насправді маніпуляції навколо теми атомної енергетики та залякування «ядерним апокаліпсисом» давно використовуються в російських медіа. Повідомлення про «новий Чорнобиль» з’явились у російських медіа ще 2014 року, а тема «поломок на українських АЕС» активно розповсюджувалась російським медіа протягом останніх років. Підписання меморандуму «Енергоатом»-Westinghouse не стало винятком і викликало хвилю маніпулятивних повідомлень про начебто небезпеку та несправність АЕС в Україні. 

Така реакція,  на думку оглядачів, пов’язана з тим, що Кремль усвідомлює: такі заяви фактично виштовхують Росію з атомного енергетичного ринку України.

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

У нас погані новини

Інформація в Інтернеті поширюється не лише за допомогою великих онлайнових ЗМІ та соцмереж. Існує велика та розгалужена екосистема «помийних» сайтів. «Новини» з цих видань часто дуже низької якості або навіть повністю вигадані. При цьому вони збирають понад 50 мільйонів візитів на місяць. Для порівняння, «Українська правда» збирає 15 мільйонів. Щодня новинне сміття читають сотні тисяч людей. За допомогою машинних алгоритмів ми дослідили близько мільйона текстів, що були опубліковані на подібних сайтах протягом року. Читайте нижче, про що ми дізналися.