Хочеш тероризувати Крим — назви це боротьбою з тероризмом: старі нові наративи Росії

Росія не змогла ані зірвати, ані применшити значення міжнародної «Кримської платформи», яка ставить собі за мету, зокрема, захист жертв окупаційного режиму. Тому російська пропаганда знову дістала старі «терористичні» наративи.

Відповідь на «Кримську платформу»

3 вересня цього року російська ФСБ затримала підприємця Ельдара Одаманова. За добу з обшуками прийшли до ще чотирьох кримських татар: братів Азіза і Асана Ахтемових, Шевкета Усеїнова і заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. Останній за кілька днів до того повернувся з Києва, де брав участь в установчому саміті «Кримська платформа».

Офіційний привід, який Росія використала для затримання п’ятьох кримських татар, — вибух на газопроводі в районі села Перевальне, який нібито стався 23 серпня. Джелялу, Ахтемовим, Одаманову й Усеїнову висунули звинувачення у диверсії. Нарімана Джеляла залишили під вартою на 2 місяці. Йому загрожує до 15 років в’язниці відповідно до Кримінального кодексу Російської Федерації. Його звинувачують у тероризмі та диверсії проти «влади» в Криму.

Українські правозахисники та офіційні особи пов’язують російську атаку на кримськотатарських активістів, перш за все, саме з проведенням 23 серпня  саміту «Кримська платформа». До саміту Росія висловлювала протест проти його проведення. У Кремлі захід називали «шабашем» і погрожували його учасникам наслідками. 

Терор проти українського Криму

Олег Сенцов був лише одним із перших «українських терористів», використаних Росією для залякування всіх, хто вважає Крим українським. За 7 років, за останніми даними, 127 людей стали жертвами політично мотивованих переслідувань у Росії та окупованому нею Криму, щонайменше 84 з них — кримські татари.

Кримських татар в Криму переслідують від самого початку окупації. Масові арешти та обшуки у активістів в окупованому Криму або замовчуються місцевими та російськими ЗМІ, або подаються як «боротьба з тероризмом». 

Основна стаття для політв’язнів — участь у терористичній організації.

Такою в РФ вважають «Хізб ут-Тахрір». Її члени називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи. «Хізб ут-Тахрір» заборонена в Росії з 2003 року, але на території України і більшості країн світу діє без обмежень.

За даними організації «Кримська солідарність», через нібито причетність до «Хізб ут-Тахрір» ув’язнено 79 кримських татар. Деякі з них отримують терміни у 19 років позбавлення волі. 

Про те, що російська влада організовує репресії проти кримських татар під приводом боротьби з тероризмом, заявив на засіданні ПАРЄ у червні цього року депутат від Європейської народної партії Франції Франсуа Кальв. На цьому ж засіданні була ухвалена резолюція, яка вкотре засвідчила «грубе порушення прав та переслідування кримських татар, правозахисників та журналістів у Криму зумовлене жорстким застосуванням окупаційною владою норм законодавства Російської Федерації». 

2 вересня  2021 року Організація об’єднаних націй оприлюднила доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в Криму і Севастополі. Це вже пята доповідь генсека ООН щодо ситуації в Криму. Вона фіксує широкий спектр порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права на окупованому півострові, за які ніхто з причетних не несе відповідальності.

«Сам ти терорист» 

Представники російської делегації в ПАРЄ заявили, що червнева доповідь французького депутата «повна брехні, і інформація, яка там міститься отримана від «терористичних організацій».

Ще до публікації вересневої доповіді ООН офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова оголосила, що Росія, навпаки, захищає права кримчан від можливих посягань з боку України, а російський сенатор із Криму Сергій Цеков назвав документ «вкрай непрофесійним». 

Незважаючи на численні докази порушення Міжнародного гуманітарного права окупаційною владою в Криму міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров продовжує стверджувати, що порушення прав людини в анексованому Криму — це вигадка.

Проти «держави-терориста» — держава-терорист

Останні затримання Кремль використав для розгортання широкої пропагандистської кампанії, звинувачуючи Україну в «актах державного тероризму».

Заяву ФСБ про те, що диверсія на газопроводі була організована територіальним підрозділом Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України в Херсоні за участю «забороненої в Росії організації» «Меджліс кримськотатарського народу», російські медіа активно поширили під заголовками про «акт державного тероризму». З аналогічними заявами виступили й представники окупаційної влади в Криму. 

Пізніше цього ж тижня свідченням «державного тероризму» російські медіа назвали інформацію про провал спецоперації, під час якої у Мінську мали затримати «вагнерівців» — російських військових злочинців.

Загалом тему «України як терористичної держави» Росія почала розкручувати ще у 2016 році. 

Тоді прокремлівські медіа писали, що ФСБ начебто запобігла терактам в Криму, які готувались ГУР Міноборони України на критично важливих елементах інфраструктури та життєзабезпечення Криму з метою дестабілізації соціально-політичної обстановки на півострові перед виборами. Йшлося, зокрема, про підрив траси Сімферополь—Ялта. 

Коментуючи ці заяви, Володимир Путін заявив, що «Україна перейшла до практики терору з метою відволікання уваги жителів України від тяжкого становища економіки в своїй країні, від людей, які захопили владу в Києві та продовжують грабувати власний народ». 

На підконтрольних окупанту територіях також періодично з’являються публікації з фейками про те, що Україна — у топі світового списку країн-терористів та «переховує на своїй території терористів й організаторів державних переворотів».

У квітні цього року секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив про те, що начебто «українськими спецслужбами і екстремістськими організаціями на постійній основі влаштовуються провокації на державному кордоні, робляться спроби проведення на території Криму диверсійно-терористичних акцій, перш за все на об’єктах інфраструктури і життєзабезпечення».

Не без згадок про зовнішнє управління Патрушев стверджував, що за підтримки Заходу в Україні розгорнуті центри навчання диверсійно-розвідувальних формувань, а ризик здійснення терактів в Криму обумовлений у тому числі й поверненням на півострів з-за кордону бойовиків, що воювали в рядах міжнародних терористів.

Російські юристи навіть згадали про існування міжнародного законодавства. Цинічно посилаючись на міжнародне право, вони заявили, що Статут ООН дає їм повне право «вдаватися до сили в порядку здійснення права на самооборону у разі збройного нападу». Юрист Ілля Ремесло заявив: «Росія протягом своєї новітньої історії систематично стикалася з терористами і ніколи не залишала їх безкарними. Вважаю, що не повинні стати винятком і київські терористи, які під прикриттям західних господарів остаточно перейшли межі дозволеного».

Тему так званої підготовки диверсії у 2016 році федеральні канали РФ реанімували і в контексті теперішніх подій, вкотре розповідаючи про велику місію Росії у боротьбі з тероризмом в Україні. 

Насправді ж саме Росія безпосередньо відповідає критеріям з визначень державного тероризму. Женевська конференція з питання тероризму ще у 1987 році прийняла Женевську декларацію щодо тероризму, яка визначає як державний тероризм, зокрема, практики поліцейської держави, спрямовані проти своїх громадян: спостереження, розгін зборів, контроль за новинами (ЗМІ), побиття, тортури, помилкові арешти, масові арешти, фальсифіковані звинувачення, показові суди, вбивства. А також — поставку державою зброї масового ураження на територію інших держав, в їхні територіальні води або в міжнародні води, військові маневри і навчання, що проводяться поблизу кордонів іншої держави і становлять загрозу його незалежності й територіальної цілісності та ін.

Удаваний статус Росії як борця з тероризмом дисонує і з її стосунками з реальними терористичними організаціями. Зокрема, після захоплення влади в Афганістані терористами з «Талібану» спецпредставник президента Росії щодо Афганістану, директор другого департаменту Азії Замір Кабулов повідомив про заплановані контакти з керівництвом терористичної організації. Він зазначив, що у Росії «хороші відносини» як владою, що залишила Афганістан, так і з «Талібаном».

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

Як «західні ЗМІ» Медведчука захищали

«Західні ЗМІ» — добре вивчена технологія російської пропаганди. А The National Interest (TNI) — одне з найулюбленіших американських видань російських пропагандистів і проросійських ЗМІ в Україні.
Читати

Окупаційна влада посилює інформаційну ізоляцію ОРДЛО

«Це змушує Україну переглянути формат і механізми співпраці з окупованими територіями в медійному плані. Оскільки ми можемо втратити можливість доносити правдиву інформацію про Україну», — заявив Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій.