Головним викликом пандемії є розділеність суспільства

Розділеність суспільства на табори через недовіру до вакцинації — головний виклик в Україні та у світі під час пандемії COVID-19.

Про це заявив керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей під час Конференції з демократичного врядування.

«Головний виклик для України від пандемії COVID-19 — це подальша сегментація українського суспільства. У людей зростає відчуття тривоги, зневіри і недовіри: вони не вірять як державі та інституціям, так і одне одному. Багато хто пересварився один з одним. А відсутність єдності — пряма загроза національній безпеці держави», — сказав Соловей.

Він повідомив, що до цього призвела «побічна хвороба» пандемії — інфодемія: зростання кількості неправдивої та маніпулятивної інформації про коронавірус.

Він нагадав дані Оксфордського університету, за якими Росія і Китай відповідальні за 92% усіх фейкових новин та дезінформації про коронавірус. В Україні також зафіксовано десятки відповідних російських наративів. Серед них — конспірологічні теорії (всесвітні змови, секретні лабораторії, 5G, чіпування тощо), дискредитація України та української системи охорони здоров’я, антивакцинаторські наративи (неякісна вакцина, мутації від вакцинування тощо).

У результаті цих дезінформаційних атак довіра до вакцинації падає, що призводить до масових відмов від неї. Так, відповідно до соцопитувань, більш ніж половина українців не збираються робити щеплення від коронавірусу.

Соловей підкреслив, що пандемія, а потім карантини й вакцинація, що за нею послідували, загострили важливість комунікації державних органів: саме на них випадає основне навантаження та відповідальність за оперативне, повне та правдиве донесення до ЗМІ та широкої аудиторії інформації про небезпеку COVID-19, про важливість тестування і маскового режиму та про безпечність вакцинації.

«Саме ефективні комунікації держорганів є першим елементом в протидії дезінформації. І тому вони мають бути ефективними», — резюмував Соловей.

Total
0
Shares

Пов'язані статті

Читати

Як Білорусь радикалізувалась щодо України

До літа 2021 року Білорусь могла вважатися якщо не союзником України в протистоянні з Росією, то принаймні нейтральною буферною зоною. На офіційному рівні північний сусід займав позицію, яку можна схарактеризувати як «безсторонню». Розвиток інциденту із захопленням білоруського журналіста Романа Протасевича, який світова спільнота оцінила як акт авіаційного тероризму, остаточно підтверджує, що Білорусь обрала сторону в російсько-українській війні.