Фейкові «вибори» на окупованих територіях: навіщо вони Кремлю і що може зробити світ

Навігація та корисні матеріали

10 вересня 2023 року в Росії «єдиний день голосування». На виборах, які за роки правління Путіна перетворилися на фарс, «обиратимуть» депутатів різних рівнів.

Крім власне РФ, російські так звані «вибори» у ці вихідні відбуваються в окупованому Криму, а також вперше – на підконтрольних російським військам територіях чотирьох українських областей. Кремль намагається залучити до цих процесів українське населення. Заради збільшення можливостей для створення потрібної пропагандистської «картинки» «голосування» розтягнули на декілька днів.

Через псевдовибори Кремль «легалізовуватиме» склад маріонеткових органів окупаційних адміністрацій: так званих «народних рад» «ЛНР» і «ДНР», «законодавчих зборів» Запорізької області і «обласної думи» Херсонської області. В окупованому Криму заплановані псевдовибори одного депутата Держдуми РФ.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює, навіщо Кремлю фейкові «вибори» і до яких наслідків вони призведуть. 

Чому російські псевдовибори на тимчасово окупованих територіях є нікчемними

Росія не вперше вдається до організації фейкових «голосувань» на окупованих територіях України. У 2014-му було проведено псевдореферендуми в Автономній Республіці Крим та Севастополі, а також в окупованих районах Донецької і Луганської областей. Від початку окупації в Криму і ОРДЛО відбувалися місцеві псевдовибори, а у Державній Думі РФ з’явилися «представники» окупованого півострова. До того ж мешканці Криму брали участь у російському референдумі про зміну Конституції РФ.

У 2022-му сценарій з псевдореферендумами було реалізовано вдруге: цього разу для «легалізації» спроби анексії чотирьох областей України, які Кремль оголосив «новими регіонами» РФ. Жодну з них російська влада не контролює повністю. Лише два обласні центри України ‒ Донецьк і Луганськ, які росіянам вдалося окупувати у 2014-му, ‒ перебувають під тимчасовим контролем загарбників. 

Організація таких голосувань є відкритим посяганням на територіальну цілісність і державний суверенітет України, грубим порушенням норм міжнародного права і українського законодавства.

• Для всього світу окуповані території є частиною України, і будь-які  «голосування», організовані державою-окупантом, за визначенням є незаконними і нелегітимними.  Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Агресія проти України» від 2 березня 2022 визнає дії РФ порушенням Статуту ООН та вимагає від Росії негайного виведення військ з території України у її міжнародно визнаних кордонах;
• Четверта Женевська конвенція прямо забороняє державі-окупанту здійснювати анексію захопленої території під час ведення бойових дій;
• Єдиним легітимним органом, який має право організовувати і проводити вибори у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях, АРК і Севастополі, є Центральна виборча комісія України.

Отже, і фейкові «вибори», і їх «результати» апріорі є юридично нікчемними і не матимуть жодних правових наслідків. Втім Росія все одно їх проведе та оголосить черговою «перемогою» Путіна. Навіщо це Кремлю?

Навіщо Кремлю потрібні фейкові «вибори» на окупованих територіях?

На окупованих територіях України, на відміну від території РФ, організатори псевдовиборів навіть не намагаються дотримуватися формальностей: не укладено верифікованих списків виборців, далеко не всюди оприлюднено списки «кандидатів», брати участь у «голосуванні» дозволяють за українським паспортом тощо. Незрозумілою залишається територія, на якій нібито відбувається «голосування»: російська ЦВК позначила на «мапі виборів» території де не лише тривають активні бойові дії, а й ті, які російська армія вже не контролює. Включно з Херсоном. 

Донедавна російське законодавство прямо забороняло проведення виборів в умовах воєнного стану. Але наприкінці травня 2023 року Путін підписав федеральний закон, який дозволяє обходити цю заборону за згоди Міністерства оборони РФ і ФСБ. Така наполегливість обумовлена тим, що для путінського режиму ці псевдовибори:

• потрібні для подальшого «узаконення» крадіжки територій, введення окупованих регіонів у «правове поле» РФ;
• потрібні для створення «картинки» для внутрішньої і зовнішньої російської пропаганди, яка спекулюватиме на темі «важливості демократичного вибору людей»;
• є засобом обліку підконтрольного українського населення, яке розглядається як мобілізаційний резерв для ведення агресивної війни проти України та інших держав;
• є способом виявлення, деморалізації та упокорення нелояльного населення. Засобом тиску тепер є погрози вивезення незгодних з окупацією, тих хто не бажає голосувати і отримувати російський паспорт, вглиб РФ. Адже примусові депортації з регіонів, де оголошено воєнний стан, було «узаконено» у рамках підготовки до фейкових «виборів»;
• будуть використані як інструмент стигматизації мешканців окупованих територій, просування меседжу «тепер Київ вас всіх вважає зрадниками» та для насадження страху перед покаранням з боку української влади всіх, хто опинився в окупації.

Що можуть зробити Україна і цивілізований світ?

Як зазначено вище, російські псевдовибори є нікчемними. І ні Україна, ні світ не визнають їх результатів. Але це не означає, що дії РФ слід ігнорувати. Україна та держави-партнери вже зробили низку важливих кроків:

• Верховна Рада України звернулася до іноземних парламентів і урядів, міжнародних організацій та поінформувала їх про плани проведення Росією псевдовиборів, результати яких не можна визнавати;
• Центральна виборча комісія Україна нагадала, що участь іноземних громадян у псевдовиборах в якості «спостерігачів» є співучастю у злочинах держави-агресора;
• українські правоохоронні органи документують злочини, зокрема участь громадян України в організації фейкових «виборів», що кваліфікується як колабораціонізм. Українські суди регулярно виносять вироки організаторам незаконних «голосувань» на тимчасово окупованих територіях;
• представники ЄС, США, Великої Британії попередили, що не визнаватимуть псевдовиборів, та анонсували посилення санкцій проти їх організаторів.

Крім обіцяного розширення санкцій варто підтримати ініціативу Центральної виборчої комісії України, виключити путінську Росію та її союзницю лукашенківську  Білорусь з міжнародних асоціацій органів управління виборчими процесами, ігнорувати будь-які звернення РФ щодо скерування «спостерігачів» на псевдовибори.

Цивілізований світ не має дозволити собі поблажливої реакції на черговий злочин Росії. Єдиним дієвим способом припинити його є визволення окупованих територій військовим шляхом. Україна потребує військової допомоги, щоб врятувати своїх громадян, відновити територіальну цілісність та припинити руйнування системи міжнародної безпеки.