«Цифровий концтабір». Як розводять конспірологію навколо е-гривні

Змови масонів і рептилоїдів, чіпування через вакцинацію, розповсюдження коронавірусу вишками 5G, віра в пласку Землю… Теорії змови, як дико і недолуго вони не виглядали б, мають величезну армію прихильників. Загальнодоступність всесвітньої мережі суттєво полегшила розповсюдження цих ідей. 

Нещодавно до таких теорій додалася ще одна – про наміри українського уряду і транснаціональних корпорацій створити в Україні «цифровий концтабір», запровадивши електронну гривню. Центр стратегічних комунікацій пояснює, як конспірологи вкотре намагаються посіяти паніку серед українців і до чого тут новий платіжний засіб.

Що таке е-гривня?

Цифрова гривня (електронна гривня, е-гривня) – це електронна форма української грошової одиниці. Згідно із задумом Національного банку України, цифрові гроші виконуватимуть всі функції грошей, ефективно доповнюючи готівкову і безготівкову форми розрахунків. 

Е-гривня має стати українським варіантом CBDC (Central Bank Digital Currency) – цифровою валютою центрального банку (в нашому випадку — НБУ).

Чим е-гривня відрізняється від криптовалют та безготівкової гривні?

Так само як зі звичними для багатьох криптовалютами, в основу CBDC покладено технологію блокчейну. Але ключова відмінність е-гривні полягає в тому, що випускати та контролювати її кількість має право лише НБУ. До того ж, цифрова гривня має бути забезпечена валютними резервами держави. Тобто, одна е-гривня дорівнює одній звичайній гривні і є її цифровим відповідником.

Безготівкові кошти існують у вигляді записів на банківських рахунках. Е-гривня генерується у формі унікального коду (аналог номеру на банкноті). Цифрові кошти зберігаються на спеціальному електронному гаманці. Під час розрахунків е-гривні переводяться з одного гаманця на інший. Роль посередників (комерційних банків) у таких транзакціях зведена до мінімуму, або ж взагалі відсутня. 

Коли з’явилась е-гривня?

Розробка власної цифрової валюти стартувала в Україні ще у 2016 році. У 2018 році НБУ спільно зі Світовим банком та провідними іноземними й українськими аудиторськими і фінтех-компаніями реалізували закритий проєкт з емісії обмеженої кількості е-гривні та проведення розрахунків.

Законодавча база для функціонування е-гривні з’явилася у 2021 році: 30 червня Верховна Рада ухвалила закон «Про платіжні послуги», через місяць його підписав президент Володимир Зеленський. Закон адаптує українське законодавство до норм Європейського Союзу. А також надає НБУ право емісії цифрової гривні та визначає її як законний  платіжний засіб на території України.

У вересні Нацбанк запустив проєкт «Е-гривня» для отримання зворотного зв’язку від представників ринку фінансових послуг та цифрових активів. Наприкінці листопада цього року відбулася презентація концепції е-гривні

Фото: НБУ

Саме цей захід вочевидь став приводом для старту чергової дезінформаційної кампанії, яку розгорнули конспірологи зі стажем.

Хто і як намагається залякати українців?

В основі будь-якої теорії змови – страх перед невідомим і бажання пояснити незрозуміле явище чиїмось злим умислом. Автори «вкидів» прораховують психологічні особливості аудиторії і намагаються бити по її больових точках.

Початком кампанії можна вважати допис блогера-конспіролога Антона Гури від 27 листопада. Він стверджує, що  цифрові гроші – результат глобальної змови, «єдина світова валюта.., не забезпечена… ні товаром, ні золотом», якої «не існує в паперовому вигляді». Далі йдуть просторікування про «термін придатності», «прив’язку» цифрових грошей до конкретного регіону та апокаліптичні прогнози щодо запланованої (!) гіперінфляції й колапсу банківської системи заради забезпечення домінування е-гривні. І як фінал  – те саме чіпування. 

Уже буквально з перших рядків допису зрозуміло, що він розрахований на осіб, які мають досить недалекі уявлення про гроші. Адже закид про «незабезпеченість золотом» у час, коли дорогоцінними металами не забезпечена жодна валюта в світі, щонайменше дивний. Коментувати «чіпи в пальцях» та інші фантазії навряд чи варто.

Антон Гура розвинув ідеї побудови «цифрового концтабору» у відео на своєму Youtube-каналі, яке набрало півсотні тисяч переглядів за тиждень.

Підтримав колегу і львівський конспіролог Остап Стахів. Його відео подивилися ще 37 тисяч глядачів.

Соратник Стахіва з Херсона Кирило Стрємоусов до цієї кампанії однодумців-антивакцинаторів не долучився. З поважної причини.

Кирило Стрємоусов і Остап Стахів

Допис Гури почав ширитися російською соцмережею «Вконтакте». За тиждень його опублікували десятки профілів, зареєстровані переважно на жінок пенсійного віку з Іркутська, Самари та інших міст РФ. Яких дивним чином зацікавили перспективи «цифрового рабства» в Україні. Понад 200 разів текст було скопійовано в коментарі. Регулярно допис обростав новими «подробицями»: інформація ставала пересланою «від доброї знайомої», «від друга з банківського сектору» тощо.

В українському сегменті Facebook на дискредитацію е-гривні було спрямовано істеричний пост, опублікований в неділю, 4 грудня, на сторінці, зареєстрованій на ім’я Стелли Микитенко. Надрукований капслоком текст рясніє знаками оклику, апелює до емоцій і спрямований на максимальне нагнітання паніки. 

На відміну від опусів Гури чи Стахіва, дана публікація намагається залякувати не чіпуванням, а загрозою втрати всіх накопичень і майна найближчими днями. Вочевидь, автор намагається зіграти на колективній травмі українців, предки яких пережили розкуркулення, колективізацію і Голодомор.  

Допис отримав близько сотні прямих репостів, його скріншот розійшовся по групах у Facebook, Viber- і Telegram-чатах. До честі користувачів, у багатьох спільнотах він супроводжувався коментарями на кшталт «немає більше сечі терпіти ці пекельні борошна». Але абсурдність допису збагнули не всі. Знайшлося немало тих, хто сприйняв це «попередження» серйозно.

Чому не варто довіряти конспірологам? 

Для Антона Гури і Остапа Стахіва це вже далеко не перша тема, яку вони намагаються осідлати.

Перший гучний публічний перформанс Гури відбувся у березні 2020 року, на початку пандемії COVID-19. «Заради експерименту» блогер злітав до Мілана. Повернувшись до України, він вів стрім з салону літака та з аеропорту «Бориспіль», стверджуючи, що пасажири інфіковані. 

Як з’ясувалося згодом, ні в кого з них коронавірусу не виявили. Але новину про «коронавірусний літак» розповсюдили чимало новинних ресурсів, багатьом з них довелося її спростовувати.

Після розповсюдження фейку Гура став «медичним експертом» для видання Klymenko Time. Воно належить колишньому міністру доходів і зборів часів Януковича Олександру Клименку, який втік з України після перемоги Революції Гідності. Не маючи медичної освіти, блогер пристав на жорстку антивакцинаторську позицію.  Паралельно він включився в коментування газопостачання, комунальних тарифів, екологічних проблем, роботи правоохоронних органів тощо.

Наразі Гура спілкується з аудиторією через Telegram-канал (понад 110 тисяч підписників), Youtube-канал (понад 120 тисяч підписників), Facebook (понад 10 тисяч підписників).

Його відео в TikTok набирають десятки тисяч переглядів, а найпопулярніші – навіть півтора мільйона і більше. 

Сьогодні його ключові теми співзвучні російській пропаганді. Йдеться, зокрема, про:  

  • дискредитацію мобілізації в Україні та популяризацію ухиляння від неї;
  • розповсюдження чуток про відключення електрики через змову уряду і бізнесу (а не через російські обстріли);
  • нагнітання панічних настроїв, шляхом повторення меседжів з анонімних проросійських Telegram-каналів.

З огляду на це, не викликає подиву те, що 24 лютого блогер випустив відео із закликом «не агресувати» на російських військових і фактично змиритися з окупацією.

Гура неодноразово розповсюджував фейки, маніпуляції та робив заяви, спрямовані на дискредитацію української держави та дестабілізацію суспільно-політичної ситуації.

Львів’янин Остап Стахів також набув популярності на хвилі антивакцинаторської істерії. У листопаді 2021 року СБУ оголосила йому підозру за ст. 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади). Він вийшов з СІЗО під заставу майже 1 млн гривень. Матеріали справи не розголошувались. Але слідство повідомляло про наявність доказів того, що антивакцинаторський рух в Україні координується російськими спецслужбами. Примітно, що херсонський антивакцинатор Стрємоусов, який їздив на суди до Львова підтримувати Стахіва, після захоплення рідного міста росіянами обійняв високу посаду в окупаційній адміністрації.

Профіль Стелли Микитенко у Facebook має вигляд сторінки бота. Фото користувача відсутнє, більшість публікацій – це репости конспірологічних дописів: про змови сіоністів, глобалістів, масонів. Розповсюджуючи проросійські наративи (зокрема, про відключення електрики), сторінка мімікрує під патріотичну, вітаючи підписників з Днем Збройних сил України та використовуючи переважно українську мову. Серед репостів помітне місце займають дописи прибічників конспірологічного руху «громадян СРСР», які підписують себе «чоловіками» і «жінками». Вони стверджують, що Радянський Союз все ще існує, вважають радянський рубль дійсним платіжним засобом, а незалежні держави, зокрема Україну – територіями, що опинилися під владою глобальних корпорацій.

Звичайно, можна вважати подібних конспірологів і антивакцинаторів фріками, не гідними уваги. Але учасники викритої нещодавно в Німеччині підпільної організації райхсбюргерів, яких підозрюють у підготовці держперевороту, також сповідують схожі погляди. Вони вважають себе підданими Німецької імперії і відмовляють державним інституціям ФРН у легітимності.

Реагувати на такі загрози мають правоохоронні органи. Відповідальним громадянам варто дотримуватися інформаційної гігієни, не довіряти надто емоційним публікаціям, критично ставитися до інформації та сумнівних блогерів і конспірологів. Особливо тих, чиї зв’язки з росіянами не так важко відстежити.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Total
0
Shares

Пов'язані статті